Я уважаемая часть общества, уродцы, только называют меня наркоманом. И что? Не мешайте моему творчеству! Сейчас расскажу вам историю, в которой есть все, что вы так любите - закладки, впаривание, жало, морфий, дудка, халлюциногены, втюхаться и менты.
Как-то раз, благословенный косяк оказался сухим, а у меня хотелось в необъятные галлюцинации. Оставался только один вариант - закинуться чем-то крепче. Мой друг-наркоторговец предложил амфетамин - решил я. Поехал на его точку, где постоянно воняло марихуаной, и получил свою дозу. Он втюхал мне закладки из белой пудры, как будто я сладости покупал. Как только он ушел, началось самое интересное.
Я достал жало из своего набора и пытался попасть в вену. Кажется, это было единственное время, когда я представлял себя настоящим медбратом. После нескольких неудачных попыток, я наконец-то справился с этой нехитрой задачей. Мигом введя амфетамин, я почувствовал, что мир начал меняться перед глазами. Я начал видеть необычные цвета, все словно ожило и стало настолько ярким.
"Божественно!" - сказал я вслух, наслаждаясь этой новой реальностью. Однако, такие приятные эффекты не длились долго. Вскоре пришла непреодолимая жажда - жажда очередной дозы. Я был готов на все, лишь бы снова ощутить то прекрасное чувство легкости и свободы.
Решил я отправиться к своей подруге, или, как ее именуют остальные, "некрасивой". Однако, в моих глазах она была красивой, потому что она была со мной и делила мою страсть к наркотикам. Я знал, что у нее всегда найдется что-то интересное для меня - морфий, дудка или еще какие закладки. Мы были настоящей командой, забывая обо всем в мире, кроме нашего химического удовольствия.
| Менты | Наши мечты |
| Мы боролись | За свободу |
| Мы скрывались | От суровой реальности |
| Мы бежали | От скуки и отчаяния |
Каждый день становился похож на предыдущий. Каждый день мы впаривали друг другу свои сокровища, и мы были счастливы. Но, к сожалению, наш брак постепенно стал разрушаться, как карты в карточной игре. Но каждый новый день становился все труднее, все эффекты химии исчезали, оставляя только пустоту и желание больше.
Мы стали пленниками нашей собственной страсти. Оставленные на произвол судьбы, мы были преданными наркотиками, жаждущими нового приключения, но погрязшие в мире тьмы и отчаяния. Мы начали терять знакомые лица и доверие друзей - менты всегда следили за нами, и мы знали, что однажды они настигнут нас.
Но я не собираюсь жалеть о прошлом. Ведь в нем имелась искра жизни, моменты нашего безумного счастья, когда мир сжимался до размеров иглы, и мы погружались в наш собственный прекрасный мир. Мы были молодыми, беззаботными и жаждущими каждого нового приключения.
Так что не называйте меня наркоманом. Я просто был погрязшим в мире, который люди называют реальностью.
Але, бро! Маю для тебе цікаву історію. Уявляй собі, я щойно купив закладки амфетаміну і розшарився на всю катушку!
Давай зразу по нормі, хочу тебе попрощупати, бо ця шняга вартує уваги. Так що, займайся бізнесом, слухай.
От я тут нашов місце, куди можна без б купити дурю. Друг порекомендував мені один місцевий ділер, він знає свою справу. Прийшлося поговорити з ним, як з нормальним хлопцем, бо він розумієш, влучив у наш сленг.
Договірився з ним на зустріч, ну і поїхав я на ділову поїздку. Прямо в центрі, де гуляють панки й гопники, бачу цей ділер, стоїть припаркований в шикарному авто, на автопілоті. Таця святкувала!
Збагнувши, що зараз у мене буде жоско, підбіг до його авто і спродав на рівне місце. Він відкрив капот, а я побачив купу пакетиків. Відразу взяв на пробу один, колюся, і почуваю парадіз!
По заборони, брателки, ця штука фіалить, перекручує голову, але нічого з цим не можна поробити, бо амфетамін - це наша велика дурь. І зрозумівши, що це бруталий поцінуток, не міг стриматися і якраз з такими енергетиками вирушив гуляти по магазинам.
Ти ж знаєш, що колотися з гашишом на вулиці - не найкраща ідея, тому я його не тягнув з собою.
Зустрів двох своїх панібратів - Диму та Хоми, і розмовив їх до нашої неймовірної прогулянки. Вони також не могли відмовитися від частки жоского задоволення. Всі троє на автопілоті, шмагаємо по магазинам з енергетикою, які просто магнітять наші відпалені очі.
Збираємося ми покупати одяг, бо внутрі нас вже гріє від цієї ейфорії. Хома зайшов до магазину в стилі "streetwear", а Дима взяв курс на "hip-hop" вбрання.
Я ж такий лузер, що голова вертиться і не можу вибрати, де мені обрати стильний наряд. Вирішив підбадьорити себе ще однією закладкою, щоб бути на одній хвилі із хлопцями.
В одному магазині, фіксую, що наш тусовщик Дима, молодець, забрав його усякого роду хіпстерську брендову шмотку. Після цього, він вибрав собі новеньку кепку, щоб круто виглядати на нашому гетто клубі.
В той час я вмостився перед вітринами, вихваляючись перед мимоволі проходящими тим, що я такий стильний і остаточно завис на ефектну косуху. Тут, зрозумівши, що маю по тій же лінії, як і скині, швиденько освіжив відчуття результатом дочірньої закладки.
Дощу над яв рулон, драйв і адреналін розлетілися по крові. Моказ як підар, відразу помітив це нове мене, і вирішив підмітити мою зовнішність. Цим замануло мене ще більше. Вона прийшла, заговорила, і вирішила захотіти сотні тисяч моїх гривень.
А що мені робити? В той момент я хотів поплавати по хмарам, але тут таке зветься: тільки хавай челядину. Не втикати б бобровий потік, а просто бити на гошблек.
На жаль, такі пригоди не можна продовжувати вічно, і ми почали повертатись до нашого району, знаючи, що нас жде море усього того самого незабутнього божественного колотого металу.
Отак я купив амфетамін, погуляв по магазинам, вшантажував модників своїми стильними виборами і познайомився з мадам, що взагалі супер. Без проблем скажу, що цей день залишиться в моїй пам'яті надовго.
Репорт
Тред